" Rage, Tyrants " [1] (en ucraniano: "Шалійте") es una canción revolucionaria socialista ucraniana , escrita por Oleksandr Kolessa en 1889 durante las protestas estudiantiles en Lviv (entonces parte de Austria-Hungría ). Se canta con la melodía de "Khor Normannov" de la ópera Yaropolk de Anatole Vakhnianyn .
Fue traducido al polaco por Kazimierz Pietkiewicz en 1895 como "Pieśń wolnego ducha" y en 1898 del polaco al ruso por Gleb Krzhizhanovsky (que estuvo preso en la prisión de Butyrka junto con Pietkiewicz) como "Беснуйтесь, тираны". Se convirtió en una canción popular entre los socialistas y comunistas ucranianos, polacos y rusos a principios del siglo XX (especialmente durante la Revolución de 1905 ), y también se tradujo a otros idiomas, como el alemán ("Wütet nur Henker") y el esperanto ("Koleru , tiranoj "). [2]
Durante la era de la Unión Soviética , algunos ucranianos que se oponían al gobierno soviético también cantaron la canción, interpretando a los "tiranos" como comunistas rusos . [3]
"Rage, Tyrants" se cita en la Sinfonía nº 11 en sol menor de Dmitri Shostakovich , junto con la canción polaca " Warszawianka ". [1]
Шалійте, Шалійте, скажені кати!
Годуйте шпіонів, будуйте тюрми!
До бою сто тисяч робітників стане,
Пірвем, пірвем, пірвем ті кайдани!
За правду, за волю ми станемо враз,
Ланци, ні баґнетк не пострах для нас!
Бо вольного духа не скути в кайдани.
Біда, біда, біда вам, тирани!
Робітникам духа! Робітникам всім
Ми руки подаймо, на бій їх ведім!
Бо спільна усїх нас влучила недоля:
і труд і піт і кров, - кнут неволя!
За правду, за волю ...
Від краю до краю не громи гудуть,
Робітників полки злучені ідуть
і поклик рокоче: Вставайтие нароче!
Прийшла пора, пора, - день свободи!
За правду, за волю ...
Підвалини сьвіта валять ся старі,
Поблідли нероби, дрожать опирі,
Бо зоря свободи вже саходить!
Для всіх, для всіх, для всіх рівні права!
За правду, за волю ...
І вольні народи, як добрі брати,
Полинуть до соньця, до щасьтя мети,
Розкувсь, двигнеть ся
на Одл наш!
Шалійте, шалійте, скажені кати,
Годуйте шпіонів, будуйте тюрми,
До бою сто тисяч робітників встане,
Порвем, порвем, порвем ці кайдани.
За волю народу, за його права
Не страшні кайдани, солодка тюрма,
Бо вільного духу не скути в кайдани,
На смерть, на смерть вам, тирани!
Робітники руху, робітникам всім
Ми руку подаймо, до бою їх звім.
Бо всіх нас з'єднала однакова доля:
І труд, і кнут, і піт, і неволя.
За волю народу, за його права ...
Від краю до краю не громи гудуть, -
Робітників полки злучені ідуть,
І поклик рокоче: вставайте,!
Прийшла пора, прийшов день свободи.
За волю народу, за його права ...
Підвалини світу валяться старі,
Поблідли нероби, дрижать упирі.
Свободи зоря уже сходить яскрава, -
Для всіх, для всіх, для всіх рівні права.
За волю народу, за його права ...
Хай поклик наш грізно як грім загримить,
Дніпро, Дунай, Віслу нехай облетить!
Як сонечко ж волі з-за хмари погляне, -
На смерть! На смерть! На смерть вам, тирани!